28 липня — День, коли Україна мовчить вголос
- Nataliia Romaniva
- 28 лип. 2025 р.
- Читати 2 хв

28 липня 2025 року Україна вперше на державному рівні вшановує пам’ять Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань і цивільних осіб, які були закатовані, страчені або загинули в російському полоні.
Цей день затверджено Постановою Верховної Ради від 22 липня 2025 року і приурочено до трагічної ночі з 28 на 29 липня 2022-го, коли в колонії селища Оленівка на тимчасово окупованій Донеччині загинули понад 50 українських військовополонених — здебільшого герої Маріуполя, оборонці «Азовсталі». Ще понад 130 отримали поранення. Їхні життя обірвалися не в бою, а в неволі.
Це день гідності та скорботи. День, коли країна згадує не цифри — а імена. Живі історії. Зламані долі. Нескорені серця.

До загальнонаціонального вшанування долучився й ліцей №85 міста Києва. Попри канікули, у навчальному закладі зібралися ті, хто цього дня чергує: адміністрація, технічні працівники, завгосп, представники муніципальної варти. У шкільному просторі пам’яті вони провели хвилину мовчання, згадуючи кожного, хто не повернувся з полону.
О 9:00 було запалено лампадки пам’яті — «Світло для тих, хто не повернувся з полону». Цей жест — не лише про скорботу. Це знак, що ми пам’ятаємо, не мовчимо, не забуваємо.
Директорка ліцею, Тетяна Миколаївна Федунова, звернулася до присутніх із словами вдячності й вшанування, а також зачитала імена загиблих Героїв нашого району:
«Кожне ім’я — це окреме життя. Це мрії, родина, любов. Це майбутнє, яке забрала війна. Але пам’ять — сильніша за смерть. Герої живуть у наших серцях», — зазначила Тетяна Миколаївна.

Біля Державного Прапора України було прикріплено чорну стрічку — символ скорботи та вдячності.
Цей день — не просто дата в календарі. Це обов’язок. Пам’ятати, говорити, не мовчати.
Герої не вмирають. Вони залишаються з нами — в тиші хвилини мовчання, у молитвах матерів, у дитячих очах, які дивляться в майбутнє.
Цей день — не просто дата в календарі.



Коментарі